Минус гуцулка

Темна нічка гори вкрила, Полонину всю залила, А в ній постать сніжнобіла, - Гуцул Ксеню в ній впізнав. Він дивився в очі сині, Тихо спершись на соснині, І слова палкі з любові Сумно-сумно промовляв Гуцулко Ксеню, Я тобі на трембіті Лиш одній в цілім світі Розкажу про любов. Душа страждає, Звук трембіти лунає, А що серце кохає, То гаряче, мов жар. Вже пройшло гаряче літо, Гуцул іншу любить скрито, А гуцулку синьооку В ніч останню він прощав. В Черемоша грали хвилі, Сумували очі сині, Тільки вітер на соснині Сумну пісню вигравав Гуцулко Ксеню, Я тобі на трембіті Лиш одній в цілім світі Розкажу про любов. Душа страждає, Звук трембіти лунає, Та що серце кохає, То гаряче, мов жар. Я тобі казала щиро Не кохай мене зрадливо, А ти думав, що можливо І кохання звів на жарт. Гуцулко Ксеню, Я тобі на трембіті Лиш одній в цілім світі Розкажу про любов. Душа страждає, Звук трембіти лунає, Та що серце кохає, То гаряче, мов жар.